Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі
Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі | |
---|---|
англ. Edward Stanley, 15th Earl of Derby | |
Народився | 21 липня 1826(1826-07-21)[1][2][…] |
Помер | 21 квітня 1893(1893-04-21)[1][2][…] (66 років) Knowsleyd, Ноусліd, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство ·грип |
Країна | Сполучене Королівство |
Місце проживання | Knowsley Halld |
Діяльність | дипломат |
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж), Регбі (школа) і Ітонський коледж |
Знання мов | англійська[2] |
Членство | Лондонське королівське товариство, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Chetham Societyd, Historic Society of Lancashire and Cheshired, Королівське статистичне товариство, Roxburghe Clubd (1893)[4] і Бібліографічне товариствоd |
Титул | Граф Дербі |
Посада | міністр закордонних справ Великої Британії, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 20-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 19-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 18-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 17-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 15-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], член Палати лордів[d], president of the Royal Statistical Societyd[6] і Державний секретар у справах Індії[7] |
Партія | Консервативна партія і Ліберальна партія |
Батько | Едуард Джефрі Сміт Дербі[8] |
Мати | Emma Caroline Smith-Stanley, Countess of Derbyd[3][8] |
Брати, сестри | Фредерик Артур Стенлі[8] і Lady Emma Stanleyd[8] |
У шлюбі з | Mary Stanley, Lady Derbyd[8] |
Нагороди | |
|
Едуард Генрі Стенлі, 15-й граф Дербі (англ. Edward Stanley, 15th Earl of Derby; 1826—1893) — британський державний діяч. Міністр закордонних справ Великої Британії.
Життєпис
Після закінчення курсу в Кембридзькому університеті здійснив подорож в Північну Америку і Вест-Індію. Під час своєї відсутності був обраний (1848) членом палати громад, у якій і залишався до 1869 року, коли зі смертю батька успадкував титул графа Дербі й перейшов в палату лордів. З 1844 по 1869 року був відомий під титулом чемності лорд Стенлі.
У першому кабінеті свого батька 14-го графа Дербі (1852) обіймав посаду товариша міністра закордонних справ. Хоча він належав до партії торі, однак лорд Пальмерстон в 1855 році запропонував йому міністерство колоній, але він відмовився прийняти його. У другому міністерстві батька (1858) він отримав пост міністра у справах Індії, а в третьому (1866) — товариша міністра закордонних справ і в цьому званні брав діяльну участь в переговорах (1867 р.) з метою врегулювання дипломатичного конфлікту між Францією і Пруссією з люксембурзького питання.
Після виходу батька у відставку (в лютому 1868), він зайняв пост міністра закордонних справ. Цей же пост він отримав і в новому консервативному кабінеті Дізраелі (1874 р.). Наступні роки були головною епохою політичної діяльності Дербі, який проявив велику миролюбність і самостійність політичних переконань. Під час російсько-турецької війни 1877-78 рр. Він посилено протидіяв войовничим задумам Биконсфильда, наполягаючи на тому, що уряд не повинен втручатися в боротьбу Росії з Туреччиною, поки не порушені англійські інтереси. Коли в грудні 1878 р англійському флоту наказано було вирушити в Дарданелли, Дербі подав у відставку, але взяв її назад через скасування цього розпорядження.
Після укладення Сан-Стефанського договору Біконсфільд ухвалив рішення негайно закликати резервістів; але Дербі вважав цей захід передчасної і 28 березня 1878 вийшов у відставку. У пояснення свого виходу з кабінету Дербі заявив, що він не міг схвалити заволодіння Кіпром, за згодою або без згоди Порти. Позиція і дії Дербі в східному питанні сприяв тому, що зв'язки його з консервативною партією ослабли; скоро він зовсім порвав їх, приєднавшись до ліберальної партії.
Коли у 1880 році утворився кабінет Вільяма Гладстона, Дербі надавав йому підтримку, а в 1882 році вступив до його складу як міністр колоній. Наступний кабінет Гладстона Дербі не ввійшов, розходячись з прем'єром в поглядах на ірландське питання, і ставши членом уніоністські партії, не беручи, проте, особливо діяльної участі в політичному житті останніх років. Заснував разом з Джозефом Чемберленом, герцогом Девонширський і іншими групу «ліберал-юніоністів», незабаром примкнула до консерваторам.
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119325284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.d:Track:Q27302d:Track:Q36578
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peeraged:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
- ↑ https://www.roxburgheclub.org.uk/membership/
- ↑ а б в г д Hansard 1803–2005d:Track:Q19204319
- ↑ https://web.archive.org/web/20120317044817/http://www.rss.org.uk/site/cms/contentviewarticle.asp?article=486
- ↑ The India Office List for 1886 — Лондон: 1886.d:Track:Q84d:Track:Q107074754
- ↑ а б в г д Kindred Britaind:Track:Q75653886
- п
- о
- р