150-та мотострілецька дивізія (РФ)

150-та гвардійська мотострілецька Ідрицько-Берлінська ордену Кутузова дивізія
рос. 150-я гвардейская мотострелковая Идрицко-Берлинская ордена Кутузова дивизия
Велика емблема
На службі	1943—1946 2016 — дотепер
Країна	СРСР  Росія
Вид	Сухопутні війська РФ
Тип	Мотострілецькі війська
Чисельність	дивізія
У складі	8-ма загальновійськова армія
Дислокація	Новочеркаськ
Війни/битви	Друга світова війна
Нагороди
Звання	Ідрицька Берлінська
Знаки розрізнення
Нарукавний знак дивізії
Медіафайли на Вікісховищі

150-та гвардійська мотострілецька Ідрицько-Берлінська ордену Кутузова дивізія (150 МСД, в/ч 22265) — військове формування Сухопутних військ Росії у Південному військовому окрузі, створення якого почалося наприкінці 2014 року, після літньої кампанії війни на сході України. Дивізія представлена як спадкоємиця 150-ї стрілецької дивізії, сформованої у 1943 році, що брала участь у штурмі Рейхстагу.

Дивізія базується у м. Новочеркаську^[1]. Чисельність — 10,5 тисячі осіб.

150-та стрілецька дивізія 3-го формування створена у вересні 1943 року зі 151-ї окремої стрілецької, 127-ї курсантської й 144-ї лижної бригад.

150-та стрілецька дивізія Червоної армії брала Рейхстаг. Штурмовий прапор 150-ї дивізії був встановлений над Рейхстагом розвідниками 756-го стрілецького полку Михайлом Єгоровим й Мелітоном Кантарією. У Російській Федерації цей прапор офіційно вважається прапором перемоги у Німецько-радянській війні.

Дивізія була розформована у 1946 році.

БМП-3 102-го мотострілецького полку.

Т-72Б3 68-го танкового полку.

За даними ІнформНапалму, дивізія почала формуватися наприкінці 2014 року^[2]. У березні 2016 року штаб Південного військового округу повідомив про розгортання нової дивізії. Її створення обумовлене неспроможністю російських бригад протистояти бригадам натівського зразка.^[3] Завершення формування дивізії заплановано на кінець 2017 року,^[4] на базі колишньої 33-ї окремої гірської мотострілецької бригади з Майкопу^[5] За даними Юрія Бутусова, з грудня 2016 року дивізія перебувала на полігоні Кадамівський у Ростовській області (РФ), а боєготовності з'єднання досягне у травні 2017 року^[6].

За даними серпня 2017 року ІнформНапалму, формування дивізії повинне завершитися до кінця 2017 року^[7].

У квітні 2018 року, в Ростовській області в районі с. Петрівка було зафіксовано переміщення колони БМП-3^[8]. За припущенням ІнформНапалму, техніка належить 102-му або 103-му мотострілецькому полку^[9]. Деякі бойові машини мали затерті бортові номери, що є можливою ознакою того, що техніку збираються перекидати на тимчасово окупований український Донбас. В районі с. Большой Должик було також зафіксовано рух колони САУ 2С3 «Акація», що супроводжувалася машинами 1В13, 1В16, а також БТ-ЛБу із системою придушення радіосигналу для дистанційно керованих фугасів, що використовується для забезпечення безпеки від диверсій при супроводженні колон^[9]

3 березня 2022 року, згідно з повідомленнями у відкритих джерелах, в ході відбиття російського вторгнення в Україну було ліквідовано командира 103 мотострілецького полку (з дислокацією — м. Ростов-на-Дону) полковника Ісайкіна Олександра Івановича м. Ростов-на-Дону)^[10].

6 березня 2022 року, згідно з повідомленням пресслужби ОТУ «Схід», від початку російського вторгнення до України 150-та мотострілецька бригада втратила не менше 7 своїх БТГ. «Наразі важко сказати про точні дані про втрати російсько-фашистських сил, адже окупанти ретельно приховують правду. Однак, достеменно відомо, що протягом 10 діб відсічі кремлівської агресії, в районі відповідальності ОТУ „Схід“, щонайменше 7 батальйонних тактичних груп ворога втратили боєздатність», — йдеться в повідомленні. Також, 7 березня 2022 року, у військовому шпиталі в м. Ростові-на-Дону очікується доставлення понад 200 тіл загиблих військовослужбовців зі складу 150-ї дивізії^[11].

15 березня 2022 року, силами полку «Азов» в ході відбиття російського вторгнення в Україну під час чергової спроби взяття росіянами Маріуполя, було ліквідовано командира 150-ї мотострілецької дивізії генерал-майора Олега Мітяєва^[12].

Станом на 2017 рік, структура дивізії має особливість — замість 3 мотострілецьких і 1 танкового полку, дивізія має 2 танкових і 2 мотострілецьких полки:^[7][2]

• 102-й мотострілецький полк, в/ч 91706 (Т-72Б3, БМП-3, 2С3)
• 103-й мотострілецький полк (Т-72Б3, БТР-82А, Мста-Б)
• 68-й гвардійський танковий полк, в/ч 91714 (Т-72Б3, БМП-3, 2С3)
• 163-й гвардійський танковий полк, в/ч 84839 (Т-72Б, БМП-3, 2С3)
• 933-й зенітний ракетний полк, в/ч 15269 (м. Міллерово) (Тор-М2)
• 381-й гвардійський артилерійський полк, в/ч 24390 (м. Ростов-на-Дону) (Мста-С, Мста-Б, Торнадо-Г)
• 174-й окремий розвідувальний батальйон (в/ч 22265, сел. Персіанівка)
• 258-й окремий батальйон зв'язку (в/ч 84881)
• 539-й окремий інженерно-саперний батальйон (м. Каменськ-Шахтинський)
• 293-й окремий батальйон матеріального забезпечення (в/ч 98591, м. Новочеркаськ, полігон Кадамовський)
• 195-й окремий медичний батальйон
• окрема рота БПЛА
• окрема рота РЕБ
• окрема рота РХБЗ
• інші підрозділи

• Генерал-майор Болгарєв Петро Миколайович (2016—2018)^[13];
• Генерал-майор Дзейтов Руслан Мусаєвич (2018—2019);
• Генерал-майор Елканов Володимир Хазретович (2019—2020);
• Генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович (2020 — 15.03.2022)^[12].

• Іраклій Комахідзе (17 серпня 2017). 150-я дивизия XXI века ВС РФ. Мифы и реальность. https://petrimazepa.com/. Петро і Мазепа. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. (рос.)