42-см гаубиця М14
| 42-см гаубиця М14 | |
|---|---|
 42-см гаубиця на позиції | |
| Тип | Гаубиця оборони узережжя |
| Походження |  Австро-Угорська імперія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1915-1919 |
| Оператори | Австро-Угорська імперія Чехословаччина Третій Рейх Італія |
| Війни | Перша світова війна, Друга світова війна . |
| Історія виробництва | |
| Розробник | "Шкода" |
| Розроблено | 1909- 1914 |
| Виробник | "Шкода" |
| Виготовлення | 1915-1918 |
| Виготовлена кількість | 8 |
| Варіанти | 42-см гаубиця М.16, 42-см гаубиця М.17 |
| Характеристики | |
| Вага | бойова: 105,000 т похідна: |
| Довжина | L/15 калібр (6,29 м) |
| Обслуга | 27 |
| Снаряд | роздільне заряджання, граната 13,4 кг - 16 кг |
| Калібр | 420 мм |
| Відбій | гідро-пружинний |
| Підвищення | від +40° до +70° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 1 постріл на 10-15 хвилин |
| Дульна швидкість | 415 м/с - 470 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 4,8 км (мін.) |
| Максимальна | 14,6 км |
 42-см гаубиця М14 у Вікісховищі | |
42-см гаубиця М.14/М.16/М.17 (нім. Küstenhaubitze 42 cm M 14 / M 16 / M 17) належала до важкої фортечної артилерії Австро-Угорської імперії. Планувалось виготовити 8 гаубиць. У міжвоєнний період використовувалась військом Чехословаччини і Вермахтом під час 2-ї світової війни.
Роботи над гаубицями оборони узбережжя розпочались 1907 року. Перший постріл з прототипу ствола провели 1912 року, а полігонні випробування гаубиці провели 1914 року. Після цього 42-см гаубицю оборони узбережжя М.14 прийняли на озброєння. Лафет гаубиці встановлювали на ложі і бетонному фундаменті. Котлован для нього викопували за 20 годин, бетонування займало 10 днів, монтаж гаубиці за допомогою портального крану 40 годин. Стальне ложе з поворотною шайбою мало довжину 7,5 м, ширину 6,2 м, висоту 1,75 м. Ствол мав клиновий замок, гідравлічно-пружинний противідкатний пристрій. Вага снаряду становила 800-1000 кг з 89,6-104,4 кг тринітротолуолу чи амоналу. Для пострілу використовували один-чотири 51-кг заряди нітроцелюлози. Гаубиця входила до складу батареї з особовим складом з 8 офіцерів, 200 солдат. Безпосередня обслуга складала 27 осіб. При транспортуванні використовували два транспортні прицепи для ствола, лафету, два для ложа та чотири бензо-електричні тягачі Artillerie-Generatorauto M.16, розроблені на фірмі Австро-Даймлер Фердинандом Порше. Коректування стрільби проводили за допомогою телефону з повітряної кулі чи радіо з літака Альбатрос.
До початку війни виготовили одну гаубицю, призначену для встановлення біля бази флоту у Пулі. Другу гаубицю передали до війська, де у січні 1915 вона брала участь в обстрілі російського війська біля м. Тарнів. Надалі її використовували на сербському фронті, влітку 1915 при облозі Модлинської фортеці. На італійському фронті вона була пошкоджена і відправлена на ремонт. Весною 1916 вона використовувалась на італійському фронті. До кінця війни виготовили три гаубиці М.14, чотири М.16 і одну М.17. Від подальшого виробництва гаубиць відмовились через розробку 42-см польової автогаубиці М.16. Також було виготовлено 8 панцирних башт і один резервний ствол.
Гаубиця М.16 мала змінений лафет за зразком лафету 38-см гаубиці М.16, що полегшувало її транспортування. Він складався з 6 частин. Гаубиця М. 17 мала ще більш полегшений лафет, але з закладених 4 гаубиць виготовили лише одну. Для перевезення розібраної гаубиці використовували автопоїзд С-Zug.
Після війни гаубиці потрапили до війська Італії, Чехословаччини, звідки у березні 1939 їх ввели до Вермахту під позначенням 42-cm-Haubitze(t). Брали участь у облозі Ленінграду 1942 року.
Джерело
- Erwin Anton Grestenberger: K.u.k. Befestigungsanlagen in Tirol und Kärnten 1860 – 1918. Verlag Österreich u. a., Wien 2000, ISBN 3-7046-1558-7.
- Terry Gander, Peter Chamberlain: Enzyklopädie deutscher Waffen 1939–1945. 2. Auflage. Spezialausgabe. Motorbuchverlag, Stuttgart 2006, ISBN 3-613-02481-0.
- п
- о
- р
Артилерія Австро-Угорської імперії
8 см польова гармата М.99 • 8 см польова гармата М.5 • 8 см польова гармата М.17 • 8 см польова гармата М.18 • 9 см польова гармата M.75/96 • 10 см польова гармата М.99 • 10-см гаубиця М.14 • 10,4 см гармата М.15 • 15 см польова гармата М.94 • 15 см польова гармата М.14 • 15 см польова гармата М.15 • 15 см автогармата М.15/16
12 см гармата М.80 • 15 см мортира М.80 •15 см гармата М.80 • 10-см баштова гаубиця T.H. M.9 • 15 см баштова гаубиця • 18 см короткодульна гармата М.80 • 21 см мортира М.16/18 • 24 см мортира М.98 • 24 см мортира М.16 • 24-см гармата • 30,5 см мортира М.11 • 30,5 см мортира М.16 • 35 см морська гармата L/45 M.16 • 38 см облогова гаубиця М.16 • 42 см гаубиця М.14/16
7 см гірська гармата М.99 • 7,5 см гірська гармата М.15 • 10 см гірська гармата М.99 • 10 см гірська гармата М.8 • 10 см гірська гармата М.16
8 см міномет М.15 • 9 см міномет М.14 • 9 см міномет М.17 • 10,5 см міномет М.15 • 12 см міномет М.15 • 12 см міномет М.16 • 14 см міномет М.15 • 15 см міномет М.15 М. Е. • 20 см міномет М.16 • 22,5 см міномет М.15 • 24 см мортира М.98 • 26 см міномет М.17
Арсенали у Відні, Відень-Нойштадті, фабрики пороху у Блуменау, Штайні, Лайбаху
Центральна артилерійська школа і полігон у комітаті Веспрем,
|
