45-мм протитанкова гармата зразка 1932 року (19-К)

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2024)
45-мм протитанкова гармата зразка 1932 року,19-К,52-П-243А
Гармата 19-К у танковому музеї міста Парола, Фінляндія.
Гармата 19-К у танковому музеї міста Парола, Фінляндія.
ПоходженняСРСРСРСР
Історія виробництва
Виготовлення1927-1937
Характеристики
Вага425 кг.
Довжина ствола2,07 м.

Калібр45-мм.
Підвищеннявід -8 ° до 25 °
Траверс60°
Темп вогню15-20 п/хв.
Дальність вогню
Ефективна4,4 км.

45-мм протитанкова гармата зразка 1932 року (19-К) у Вікісховищі

45-мм протитанкова гармата зразка 1932 року (заводський індекс: 19-К; індекс ГАУ: 52-П-243А) — радянська напівавтоматична протитанкова гармата калібру 45 мм. Також відома як «сорокап'ятка».

Історія створення

Наприкінці 1931 року конструктори заводу № 8 імені Калініна встановили в кожух 37-мм протитанкової гармати зразка 1930 року, побудованої за купленою у німецької фірми «Райнметалл» документацією, новий ствол калібру 45 мм і злегка зміцнили лафет.

Ця система була використана в березні 1932 року під назвою «45-мм протитанкова гармата зразка 1932 року», на заводі гармата отримала індекс 19-К. Потім конструктори заводу № 8 перепроєктували протитанкову гармату 19-К для встановлення її в танк, що отримала назву «45-мм танкова гармата зразка 1932 року» і заводський індекс 20-К.

Спеціально для налагодження 19-К на заводі № 8 було створено «шарашку» — Спеціальне конструкторське бюро ОГПУ. 1933 року на заводі № 8 за кресленнями СКБ ОГПУ було виготовлено модернізовану гармату 19-К. Ця гармата отримала назву «45-мм протитанкова гармата зразка 1933 року», але ця назва не прижилася. Порівняно зі зразком 1932 року в модернізованій гарматі потовщені щоки казенника, подовжений кожух, змінений клин затвора. Основною ж зміною було введення напівавтоматики інерційного типу, що працювала за допомогою інерції відкоту, замість колишньої напівавтоматики механічного типу, що працювала за рахунок енергії відкоту[що?]. Гармата зразка 1932 року була фактично чвертьавтоматичною — автоматично тільки зачинявся затвор після заряджання патрона. Крім того, змінено пристрій компресора. Вага гармати в бойовому становищі склала 414 кілограмів.

Після заводських випробувань дослідний зразок 45-мм гармати зразка 1933 прибув 26 грудня 1933 на НДАП, де пройшов полігонні випробування в обсязі 1046 пострілів і 500 км пробігу.

При стрільбі бронебійними снарядами напівавтоматика працювала задовільно, без урахування відмов через якість гільз. Але при стрільбі осколковим снарядом креслення №2116 вагою 2,15 кг із початковою швидкістю 335 м/с і тиском у каналі 900—1000 кг/см² напівавтоматика не працювала, оскільки було недостатньо енергії відкоту для зведення пружин напівавтоматики. Довжина відкоту при цьому снаряді склала менше за 690 мм. Таким чином, для осколкових снарядів 45-мм гармата зразка 1933 залишалася чвертьавтоматичною.

Колеса гармати, як і раніше, залишалися дерев'яними, що створювало великі складності при експлуатації. Так, максимальна швидкість руху по каменю становила 10—15 км/год, на полігонних випробуваннях часто лопалися спиці коліс. Проте за висновком комісії 45-мм гармата полігонні випробування витримала і була запущена у виробництво, щоправда, під старою назвою «зразка 1932 року».

Вид збоку
Вона ж, вид ззаду

У 1934 році було проведено нову модернізацію гармати, і гармата знову отримала нову назву «45-мм протитанкова гармата зразка 1934 року», яка також не прижилася. Модернізація гармати полягала у заміні дерев'яних коліс на колеса від автомобіля ГАЗ-А на пневматичних шинах та зміні поворотного механізму. Вага системи у бойовому становищі становила 425 кг.

У січні — квітні 1936 року гармата зразка 1934 року пройшла полігонні випробування на НДАПі 170 пострілами та 300 кілометрами пробігу. За даними комісії, гармата випробування витримала.

7 листопада 1936 року прийнято Постанову РТО про переведення гармати з дерев'яних коліс на металеві колеса із губчастим каучуком від автомобіля ГАЗ-А. На початку 1937 року гармата на металевих колесах пішли у серійне виробництво.

22 квітня 1934 року в Артилерійському управлінні РСЧА було розглянуто пропозицію Шпитального про перероблення 45-мм гармати зразка 1932 року в автоматичну. Згідно з проєктом ОКБ-15 вводився новий ствол, новий затвор та магазин на 6 набоїв. АУ погодилося з пропозицією Шпитального, видало замовлення на виготовлення дослідного зразка до осені 1934 року. Досвідчений зразок 45-мм автоматичної гармати був виготовлений та випробуваний, але на озброєння не прийнятий. Введення повної автоматики для було недоцільне через зменшення надійності гармати та збільшення її ваги в порівнянні з напівавтоматичною гарматою.

Усього гармат 19-К у 1932—1938 роках було випущено близько 7900.

Виробництво 45-мм гармат 19-К
1932 1933 1934-1936 1937 1938 Всього
6 60 2908 1780 ± 3100* ± 7900

Станом на 1 січня 1941 року на балансі ГАУ перебували 7682 гармати, з яких 953 вимагали середнього ремонту, 100 капітального та 29 підлягали списанню.

На 22 червня 1941 в РСЧА було 7653 гармати з приблизно 7900 випущених. Інші було передано НКВС і НКВМФ, передано на експорт і втрачено в бойових діях.

Номенклатура боєприпасів

Проєкти на базі 19-К

На основі гармати були розроблені:

  • 45-мм протитанкова гармата зразка 1937 року (53-К)
  • 45-мм протитанкова гармата зразка 1942 року (М-42)
  • 45-мм танкова гармата зразка 1932/38 років (20-К).
  • п
  • о
  • р
Артилерія СРСР періоду Другої світової війни
Протитанкова
артилерія
  • 37-мм гармата зр. 1930 (1-К)
  • 37-мм авіадесантна гармата зр. 1944 (ЧК-М1)
  • 45-мм гармата зр. 1932 (19-К)
  • 45-мм гармата зр. 1937 (53-К)
  • 45-мм гармата зр. 1942 (М-42)
  • 57-мм гармата зр. 1941 (ЗІС-2)
  • 100-мм польова гармата зр. 1944 (БС-3)
Батальйонна та
полкова артилерія
Гірська артилерія
Дивізійна артилерія
  • 76-мм гармата зр. 1902/30[ru]
  • 76-мм гармата зр. 1933
  • 76-мм гармата зр. 1936 (Ф-22)
  • 76-мм гармата зр. 1939 (УСВ)[ru]
  • 76-мм гармата зр. 1942 (ЗІС-3)
  • 85-мм гармата зр. 1941 (У-10)
  • 107-мм гармата зр. 1940 (М-60)
  • 122-мм гаубиця зр. 1909/37[ru]
  • 122-мм гаубиця зр. 1910/30[ru]
  • 122-мм гаубиця зр. 1938 (М-30)
  • 152-мм мортира зр. 1931 (НМ)[ru]
Корпусна та
армійська артилерія
  • 107-мм гармата зр. 1910/30[ru]
  • 122-мм гармата зр. 1931 (А-19)[ru]
  • 122-мм гармата зр. 1931/37 (А-19)
  • 152-мм гаубиця зр. 1909/30
  • 152-мм гаубиця зр. 1910/37[ru]
  • 152-мм гаубиця зр. 1938 (М-10)[ru]
  • 152-мм гаубиця зр. 1943 (Д-1)
  • 152-мм гармата зр. 1910/30[ru]
  • 152-мм гармата зр. 1910/34[ru]
  • 152-мм гаубиця-гармата зр. 1937 (МЛ-20)
Артилерія великої та
особливої потужності
  • 152-мм гармата зр. 1935 (Бр-2)
  • 203-мм гаубиця зр. 1929
  • 203-мм гаубиця зр. 1931 (Б-4)
  • 210-мм гармата зр. 1939 (Бр-17)[ru]
  • 280-мм мортира Шнедера зр.1914/15[ru]
  • 280-мм мортира зр. 1939 (Бр-5)[ru]
  • 305-мм гаубиця зр. 1915
  • 305-мм гаубиця зр. 1939 (Бр-18)
Міномети
Реактивні міномети
Зенітна артилерія
  • 25-мм гармата зр. 1940 (72-К)
  • 37-мм гармата зр. 1939 (61-К)
  • 76-мм гармата зр. 1914
  • 76-мм гармата зр. 1931[ru]
  • 76-мм гармата зр. 1938[ru]
  • 85-мм гармата зр. 1939 (52-К)
Залізнична
артилерія
  • ТМ-1-180[ru]
  • ТМ-1-14[ru]
  • ТМ-2-12[ru]
  • ТМ-3-12
Морська артилерія
  • 37-мм 70-К
  • 37-мм В-11[ru]
  • 45-мм 21-К
  • 76-мм 34-К
  • 85-мм 92-K[ru]
  • 100-мм Б-24
  • 100-мм Б-34[ru]
  • 102-мм Б-2
  • 130-мм Б-7[ru]
  • 130-мм Б-2ЛМ[ru]
  • 130-мм Б-13
  • 152-мм Б-38[ru]
  • 180-мм Б-1-К[ru]
  • 180-мм Б-1-П[ru]
  • 406-мм Б-37[ru]
Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.