Ipse dixit
Ipse dixit (укр. Сам сказав) — латинський крилатий вираз.
Вживається при посиланні на загальновизнаний авторитет у певній галузі, часто іронічно[1].
Вперше зустрічається в творі Цицерона «Про природу богів» (I, 5, 10). Згідно з ним, так учні грецького філософа Піфагора пояснювали підставу всіх своїх тверджень.
У Середні століття філософи-схоласти, які вважали вчення і авторитет Арістотеля незаперечним, вживали цей вираз як вирішальний аргумент.
Вираз зустрічається в латинському перекладі Біблії Вульгаті.
32:8 Так боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі мешканці цілого світу,
32:9 бо Він сказав (лат. Ipse dixit), — і сталось, наказав, — і стало.
Див. також
Примітки
- ↑ Ю. С. Цибульник. Крилаті латинські вирази. — 830 с. — 5000 прим.
 | Це незавершена стаття з логіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- п
- о
- р
Ignoratio elenchiХибні висновки
- ad antiquitatemдо традиції
- ad baculumдо сили
- ad crumenamдо гаманця
- ad Hitlerumдо Гітлера
- ad hominemдо людини
- ad ignorantiamдо незнання
- ad lapidemдо абсурдності
- ad lazarumдо бідності
- ad metumдо страху
- ad misericordiamдо милосердя
- ad nauseamдо повторення
- ad novitatemдо новизни
- ad populumдо популярності
- ad temperantiamдо помірності
- ad verecundiamдо авторитету
- ex silentioвід тиші
- A dicto secundum quid ad dictum simpliciterВід часткового до загального
- A dicto simpliciter ad dictum secundum quidВід загального до часткового
- Circulus in probandoКоло в доведені
- Fallacia accidentisХиба випадку
- Ipse dixitСам сказав
- Per fas et nefasПравильно чи неправильно
- Plurium interrogationumБагатьох запитань
- Post hoc ergo propter hocПісля цього, і тому внаслідок цього
- Quaternio terminorumЧетвертий термін
- Tu quoqueТи також
- Жоден справжній шотландець
- Оптова угода
- Опудало
- Отруєння джерела
- Паралогізм
- Прийняття бажаного за дійсне
- Раціоналізація
- Софізм
