Ro-2
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | Ro-2 (呂号第二潜水艦) «Підводний човен №21» (第二十一潜水艦) |
Будівник: | корабельня Kawasaki в Кобе |
Закладений: | 1 липня 1918 |
Спуск на воду: | 22 листопада 1919 |
Отриманий: | 20 квітня 1920 |
Знятий: | 1 квітня 1932 |
Доля: | використаний в експерименті з порятунку затонулого підводного човна |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу F1 |
Водотоннажність: | 689/717 (стандартне/повне над водою), 1047 (при зануренні) |
Довжина: | 65,6 м |
Ширина: | 6,1 м |
Осадка: | 4,2 м |
Двигуни: | 2 дизелі Fiat загальною потужністю 2600 к.с. 2 електромотори Savigliano загальною потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 13 вузлів (над водою, фактична), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 3500 миль при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 20 м (фактична, проєктна 50 м) |
Екіпаж: | 43 |
Озброєння: | 5 × 450-мм торпедних апаратів (3 носові, 2 кормові), 8 торпед 1 75-мм гармата (встановлена після завершення) |
Ro-2 (呂号第二潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення в Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 21» (第二十一潜水艦).
На початку своєї історії підводні сили Імперського флоту активно використовували кораблі, придбані за кордоном, споруджені за ліцензією або спроєктовані на їх основі. Спершу в 1900-х роках придбали субмарини від американської Electric Boat Company («Тип1») та британської Vickers («Тип C1»), у першій половині 1910-х замовили кораблі у французької Schneider («Тип S1»), а за кілька років компанія Kawasaki придбала в італійської Fiat-Laurenti проєкт підводного човна, за яким спорудила 2 кораблі, відомі як тип F1. Їх конструкція виявилась невдалою, зокрема, за результатами експлуатації максимальну глибину занурення обмежили 20 метрами при проєктному показникові в 50 метрів. Крім того, фактична надводна швидкість виявилась лише 13 вузлів замість проєктних 18 вузлів. Як наслідок, на основі F1 не створили будь-яких інших типів підводних човнів (не рахуючи незначного удосконалення конструкції у типі F2).
Одним з представників типу F1 став «Підводний човен № 21», який завершили будівництвом у квітні 1920 році та класифікували як належний до 2-го класу. 16 жовтня 1920-го корабель включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів, що базувалась на Куре, але вже 1 грудня того ж року перевели до військово-морського округу Сасебо у 21-шу дивізію підводних човнів.
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 21» перейменували на Ro-2.
1 квітня 1932-го Ro-2 виключили зі списків ВМФ, а в жовтні 1934-го використали в експерименті з порятунку затонулого підводного човна.[1]
Примітки
- ↑ RO_2. www.ijnsubsite.info. Процитовано 7 грудня 2022.
- п
- о
- р
Підводні човни за рангами і типами | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
До введення рангів |
| ||||||||||||||||||||
Човни першого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни другого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни третього рангу |
| ||||||||||||||||||||
Репарації і трофеї |
| ||||||||||||||||||||
Експериментальні човни | Підводний човен №71 | ||||||||||||||||||||
Надмалі підводні човни | Ko-hyoteki • Кайру • Кайтен |
Окремі категорії підводних човнів | |
---|---|
Авіанесучі підводні човни | |
Носії диверсійних мінісубмарин | |
Носії кайтенів | I-8 • I-36 • I-37 • I-44 • I-47 • I-48 • I-53 • I-56 • I-58 • I-55/I-155 • I-56/I-156 • I-57/I-157 • I-58/I-158 • I-59/I-159 • I-62/I-162 • I-65/I-165 • I-361 • I-363 • I-366 • I-367 • I-368 • I-370 |
Підводні мінні загороджувачі | |
Транспортні підводні човни | |
Учасники місій Янагі |